Сучасний розвиток медицини передбачає постійне удосконалення
заходів щодо діагностики, лікування та профілактики захворювань з
урахуванням вимог доказової медицини. Система стандартизації медичної
допомоги орієнтована на розробку медико-технологічних документів, які
допомагають лікарю ефективно діяти в конкретних клінічних ситуаціях,
уникаючи неефективних та помилкових втручань.

Уніфікований клінічний протокол медичної допомоги (УКПМД)
«Колоректальний рак» за своєю формою, структурою та методичним
підходом щодо використання вимог доказової медицини створений згідно з
методикою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України
від 28.09.2012 № 751 «Про створення та впровадження медикотехнологічних документів зі стандартизації медичної допомоги в системі
Міністерства охорони здоров’я України», зареєстрованого в Міністерстві
юстиції України 29.11.2012 р. за № 2001/22313.

УКПМД розроблений на основі медико-технологічного документа
«Колоректальний рак. Адаптована клінічна настанова, заснована на
доказах».

В УКПМД зосереджено увагу на основних етапах профілактики,
діагностики та надання медичної допомоги пацієнтам з колоректальним раком,
а саме на:

а) проведенні заходів, що сприяють своєчасному виявленню КРР;

б) залученні пацієнтів до поінформованої участі в процесі надання
медичної допомоги;

в) організації диспансерного нагляду з метою своєчасного виявлення
рецидивів, метастазування та проведення повторного лікування.

Використання такого підходу до лікування пацієнтів рекомендується
клінічними настановами:

  1. SIGN 126: diagnosis and management of colorectal cancer, 2011.
  2. Еarly colon cancer: ESMO clinical practice guidelines for diagnosis,
    treatment and follow-up, 2013.
  3. Rectal cancer: ESMO Clinical Practice Guidelines for diagnosis,
    treatment and follow-up, 2013
  4. Familial risk-colorectal cancer: ESMO Clinical Practice Guidelines,
    2013.
  5. Familial risk-colorectal cancer: ESMO Clinical Practice Guidelines,
    2013.
  6. Managing synchronous liver metastases from colorectal cancer: A
    multidisciplinary international consensus. Cancer Treatment Reviews 41 (2015)
    729–741.

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

АТ — артеріальний тиск

ВІЛ — вірус імунодефіциту людини

ЕКГ — електрокардіографія

ЕГДС — езофагогастродуоденоскопія

ЗОЗ — заклади охорони здоров’я

КПК — тест калу на приховану кров

КРР — колоректальний рак

КС — колоноскопія

КТ — комп’ютерна томографія

МРТ — магнітно-резонансна томографія

ПТ — променева терапія

РЕА — раково-ембріональний антиген

РОД — разова доза опромінення

САП — сімейний аденоматозний поліпоз

СЛ — синдром Лінча

СОД — сумарна доза опромінення

СНКРР — спадковий неполіпозний колоректальний рак

ТЕМ — трансанальна ендоскопічна мікрохірургія

TEO — трансанальна ендоскопічна операція

УЗД — ультразвукова діагностика

ЧД — частота дихань

ЧСС — частота серцевих скорочень

HBsAg — поверхневий антиген вірусу гепатиту B

RW — реакція Васермана

І. Паспортна частина

1.1. Діагноз: Колоректальний рак

1.2. Код МКХ-10: C18-21

1.3. Протокол призначений для: лікарів загальної практики –
сімейних лікарів, лікарів-онкологів, лікарів-хірургів-онкологів,
хіміотерапевтів, лікарів-радіологів, лікарів з променевої терапії, лікарівхірургів-проктологів, лікарів-ендоскопістів, лікарів, що провадять
господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи-підприємці,
середнього медичного персоналу, інших медичних працівників, які беруть
участь у наданні первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної
(високоспеціалізованої) медичної допомоги пацієнтам з колоректальним
раком, керівників закладів охорони здоров’я різних форм власності та
підпорядкування.

1.4. Мета: визначення комплексу заходів з раннього та своєчасного
виявлення колоректального раку, діагностики та лікування, а також медичної
допомоги після закінчення спеціального лікування пацієнтам старше 18-ти
років.

1.5. Дата складання протоколу: липень 2016 року.

1.6. Дата перегляду протоколу: липень 2019 року

1.7. Список та контактна інформація осіб, які брали участь у
розробці протоколу

Кравченко Василь
Віталійович — директор Медичного департаменту МОЗ України,
голова робочої групи;

Ковальов Олексій
Олексійович — завідувач кафедри онкології Державного закладу
«Запорізька медична академія післядипломної освіти
МОЗ України», д.мед.н., професор, головний
позаштатний спеціаліст МОЗ України за
спеціальністю «Онкологія», заступник голови робочої
групи з клінічних питань;

Колеснік Олена
Олександрівна — директор Національного інституту раку МОЗ України,
д.м.н.;

Ліщишина Олена
Михайлівна — директор Департаменту стандартизації медичних
послуг Державного підприємства «Державний
експертний центр МОЗ України», к.м.н, ст.н.с.,
заступник голови робочої групи з методології;

Безносенко Андрій
Петрович — головний лікар Національного інституту раку;

Горова Елла
Володимирівна — заступник начальника Управління – начальник відділу
контролю якості медичної допомоги Управління5
ліцензування та якості медичної допомоги МОЗ
України;

Захараш Михайло
Петрович — завідувач кафедри хірургії № 1 Національного
медичного університету імені О.О. Богомольця, членкор. Національної академії медичних наук України,
д.м.н., професор, головний позаштатний спеціаліст
МОЗ України зі спеціальності «Проктологія»;

Зелінський Артем
Ігорович — лікар-хірург-онколог науково-дослідного відділення
пухлин органів черевної порожнини та
заочеревинного простору Національного інституту
раку МОЗ України;

Іванкова
Валентина
Степанівна — завідувач науково-дослідного відділення променевої
терапії Національного інституту раку МОЗ України,
д.м.н., професор;

Кондрацький Юрій
Миколайович — хірург-онколог відділення пухлин органів грудної
порожнини Національного інституту раку МОЗ
України, к.м.н.;

Матюха Лариса
Федорівна — завідувач кафедри сімейної медицини та амбулаторнополіклінічної допомоги Національної медичної
академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика,
д.м.н., професор, головний позаштатний спеціаліст
МОЗ України зі спеціальності «Загальна практика –
сімейна медицина»;

Махмудов Дмитро
Ельдарович — науковий співробітник науково-дослідного відділення
пухлин органів черевної порожнини та
заочеревинного простору Національного інституту
раку МОЗ України;

Нікішаєв
Володимир
Іванович — завідувач відділення ендоскопічної діагностики та
малоінвазивної хірургії Київської міської клінічної
лікарні швидкої медичної допомоги, д.м.н., головний
позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності
«Ендоскопія»;

Острополець
Наталія Андріївна — заступник начальника управління — начальник відділу
організації спеціалізованої та високоспеціалізованої
допомоги управління медичної допомоги дорослим
Медичного департаменту МОЗ України;

Парамонов Віктор
Володимирович — головний лікар Комунального закладу «Черкаський
обласний онкологічний диспансер»;

Риспаєва Дінара
Есенбеківна — лікар-онколог науково-дослідного відділення
консервативних методів лікування Національного
інституту раку МОЗ України, доцент кафедри
онкології та дитячої онкології Харківської медичної
академії післядипломної освіти , к.м.н.;

Солодяникова
Оксана Іванівна — керівник відділу променевої діагностики, радіаційної
онкології і ядерної медицини Національного інституту
раку МОЗ України, д.м.н. головний позаштатний
спеціаліст МОЗ України за спеціальністю «Променева
терапія»;

Смоланка Іван
Іванович — завідувач відділення пухлин грудної залози і її
реконструктивної хірургії Національного інституту
раку МОЗ України, д.м.н., професор, головний
позаштатний спеціаліст МОЗ України зі спеціальності
«Онкохірургія»;

Ткаченко Михайло
Миколайович — професор кафедри радіології та радіаційної медицини
Національного медичного університету імені
О.О. Богомольця, д.м.н., професор;

Хруленко Тетяна
Володимірівна — завідувач блоку брахітерапії відділення клінічної
радіоонкології Національного інституту раку МОЗ
України, к.м.н.;

Чешук Валерій
Євгенович — професор кафедри онкології Національного медичного
університету імені О.О. Богомольця, д.м.н., професор;

Шудрак Анатолій
Анатолійович — заступник головного лікаря з хірургічних питань
Національного інституту раку МОЗ України, д.м.н.

Методичний супровід та інформаційне забезпечення

Горох Євгеній
Леонідович — начальник відділу якості медичної допомоги та
інформаційних технологій ДП «Державний
експертний центр МОЗ України», к.т.н.;

Мельник Євгенія
Олександрівна — начальник відділу доказової медицини Державного
підприємства «Державний експертний центр МОЗ
України»;

Мігель Олександр
Володимирович — завідувач сектору економічної оцінки медичних
технологій Державного підприємства «Державний
експертний центр Міністерства охорони здоров’я
України»;

Рубцова Євгенія Ігорівна — експерт відділу методичного забезпечення новітніх
технологій в сфері охорони здоров’я ДП «Державний
експертний центр МОЗ України»

Шилкіна Олена
Олександрівна — начальник відділу методичного забезпечення новітніх
технологій в сфері охорони здоров’я ДП «Державний
експертний центр МОЗ України».

Адреса для листування:

Департамент стандартизації медичних послуг Державного підприємства
«Державний експертний центр МОЗ України», 03151, м. Київ, вул.
Ушинського, 40. Електронна адреса: medstandards@dec.gov.ua.
Електронну версію документа можна завантажити на офіційному сайті
МОЗ України: http://www.moz.gov.ua та в Реєстрі медико-технологічних
документів: http://www.dec.gov.ua/mtd/reestr.html

Рецензенти:

Галайчук Ігор
Йосифович — завідувач кафедри онкології, променевої діагностики і
терапії та радіаційної медицини Тернопільського
державного медичного університету імені
І.Я. Горбачевського, д.м.н., професор;

Іващук
Олександр
Іванович — проректор з наукової роботи та міжнародних зв’язків
Буковинського державного медичного університету,
завідувач кафедри онкології Буковинського державного
медичного університету, д.м.н., професор;

Сівкович Світлана
Олексіївна — системи крові ДУ «Інститут гематології та
трансфузіології НАМН України», д.м.н., професор,
головний позаштатний спеціаліст Департаменту охорони
здоров’я виконавчого органу Київської міської ради зі
спеціальності «Гематологія».

1.8. Коротка епідеміологічна інформація

Частота випадків раку прямої кишки в Європі становить 35 % усіх
випадків колоректального раку, тобто 15-25 хворих на 100 тис. населення на
рік. Смертність внаслідок цієї патології становить 4-10 випадків на 100 тис.
на рік

Злоякісні новоутворення товстої кишки посідають четверте місце в
структурі загальної онкологічної захворюваності серед жінок та п’яте серед
чоловіків в Україні. КРР в структурі жіночої онкологічної смертності займає
друге місце та четверте місце в структурі чоловічої смертності.

За даними Національного канцер-реєстру України у 2014 році виявлено
10579 первинних пацієнтів з раком ободової кишки та 9056 пацієнтів з раком
прямої кишки. Захворюваність на рак ободової кишки в Україні становила 24,8
випадків на 100 тис. населення, смертність – 13,4 випадків на 100 тис.
населення. Захворюваність на рак прямої кишки в Україні становила 21,2
випадків на 100 тис. населення, смертність – 11,7 випадків на 100 тис.
населення.

ІІ. Загальна частина

Даний уніфікований клінічний протокол розроблений на основі
адаптованої клінічної настанови, заснованої на доказах, «Діагностика та
лікування раку товстої кишки», в якій наведена найкраща практика надання
медичної допомоги пацієнтам з колоректальним раком. Положення і
обґрунтування уніфікованого клінічного протоколу, побудовані на доказах,
спрямованих на створення єдиної комплексної та ефективної системи надання
медичної допомоги пацієнтам з раком товстої кишки, включаючи заходи з
раннього (своєчасного) виявлення раку даної локалізації та адекватного
лікування передпухлинної патології.

Колоректальний рак (КРР) – збірне поняття для раку ободової та прямої
кишки, оскільки дані нозології спільні за клініко-рентгенологічною
семіотикою, але відрізняються за алгоритмом лікувальної тактики та
прогнозом.

Колоректальний рак (КРР) – збірне поняття для раку ободової та прямої
кишки, оскільки дані нозології спільні за клініко-рентгенологічною
семіотикою, але відрізняються за алгоритмом лікувальної тактики та
прогнозом

Діагноз КРР встановлюється переважно в онкологічних та
загальнохірургічних закладах на основі гістологічного (цитологічного)
висновку за матеріалами морфологічного дослідження біопсії/дослідження
післяопераційного матеріалу. Перед початком спеціального лікування
проводиться обстеження з метою визначення ознак злоякісного пухлинного
росту, стадії захворювання.

Виділяють локалізований (І-ІІІ стадії) та метастатичний (IV стадія) КРР,
залежно від ступеня поширеності пухлинного захворювання на момент
виявлення, що зумовлено суттєвими особливостями лікувальної тактики та
плануванням етапності надання спеціалізованої медичної допомоги.

У випадках прогресування захворювання, коли відсутні показання для
продовження спеціального лікування, пацієнти потребують адекватного10
знеболення згідно з уніфікованим клінічним протоколом паліативної медичної
допомоги при хронічному больовому синдромі, та інших заходів з паліативної
допомоги, а також симптоматичного лікування.

Лікарі загальної практики – сімейні лікарі відіграють важливу роль в
організації раннього виявлення безсимптомного раку, заохоченні пацієнтів до
участі у скринінгових обстеженнях, сприянні виконанню всіх рекомендацій
спеціалістів під час протипухлинного лікування, забезпеченні належної
паліативної допомоги. Суттєву допомогу в їх роботі надають фельдшери та
медсестри, які пройшли підготовку за фахом «Медсестринство в онкології».

ІІ . Основна частина

3.1. ПЕРВИННА МЕДИЧНА ДОПОМОГА

Положення протоколу

Первинна профілактика раку включає — зменшення негативного впливу
зовнішніх та внутрішніх канцерогенних факторів, перехід до збалансованого
харчування, здоровий спосіб життя, підвищення стійкості організму до
шкідливих факторів.

Вторинна профілактика раку передбачає своєчасне виявлення
передпухлинних станів та захворювань, їх лікування та ретельний
диспансерний нагляд за хворими. Одним із методів вторинної профілактики
раку є активний скринінг раку та передракових станів.